Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально- пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому: процесі між предметних і внутрішньо-предметних зв’язків наскрізних змістових ліній.

Цілі мистецької освітньої галузі спрямовані на:

–         формування і розвиток цілісної особистості у процесі художнього пізнання, що логічно випливає із художньо-образної природи мистецтва;

–         опору на емоційну сферу, що зумовлює утворення художніх цінностей, а далі – життєвих цінностей через мистецтво;

–         національну самоідентифікацію згармонізованому між культурному діалозі, виховання патріота своєї держави;

–         звернення, вивчення національного мистецтва всіх видів, жанрів, стилів, епох дає дитині можливість через естетичні переживання ідентифікувати згодом себе як представника нації, відчути себе людиною культури;

–         набуття здобувачами мистецької освіти ключових компетентностей , окреслених, зокрема, в Законі «Про культуру»;

–         формування комплексу мистецьких предметних компетентностей, стрижневому орієнтиру учня – інноваційне, нестандартне мислення, мотиваційний саморозвиток, креативність індивідуальної особистості дитини, природному потенціалу, що найвиразніше відображається саме через пізнання різних видів мистецтва;

–         набуття здобувачем комплексу вмінь, наприклад, аналізувати, критично оцінювати художні явища, орієнтуватися у культурному розмаїтті, комунікувати з іншими суб’єктами мистецтва;

–         культурну компетентність, що включає і відчуття гордості за надбання українського мистецтва.

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі визначається розробниками із двох взаємопов’язаних вихідних позицій: формування решти ключових компетентностей і на чому зі змісту ключової компетентності доцільно акцентувати для повноцінного сприйняття художнього твору.

В освітніх типових програмах, підручниках, розроблених методиках, робочих програм викладачів з певних дисциплін варіативного складника передбачено:

–    залучання у процесі навчання мистецтв досвіду інших освітніх галузей (сфер знань) для поглиблення емоційності осягнення та передачі художніх образів;

–   вихід на розуміння довкілля, людських взаємин, отримати будь-які

знання з інших галузей освіти на основі твору мистецтва, розвинути здібності у сферах цих галузей.

Наприклад, формування математичної компетентності передбачає уміння відчувати форму, її пропорції, цілісність твору, співвідношення цілого та його частин, перспективу розвитку, характер метро-ритму та його важливу складову у формування стрижня твору, а також виразність фраз, періодів, побудування інтонації як частки виразності цілого.

І навпаки, як зворотній зв’язок, за допомогою мистецтва, здобувач, дитина актуалізує для себе математичні категорії, «відчуваючи» їх в новому образному значенні. Особливо це помітно на прикладі вивчення поліфонічних творів, будь- яких, або з елементами поліфонії на прикладі вивчення творів українських композиторів. У такий спосіб, через пізнання мистецтва, дитина усвідомлює взаємозв’язок математики і музики як універсальних мов художнього пізнання світу, та усвідомлює вплив художнього пізнання на розвиток математичних здібностей та умінь.

Формування через мистецьку освіту компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій так само передбачає    використовувати в художньої творчості різноманітні природні матеріали, прилади, знання акустики, оптики, фізики,   досліджувати,  спостерігати   за      об’єктами  довкілля  для   створення художніх образів. Такі спостереження стосуються, наприклад, напрацювання акторської майстерності, живопису, літературної творчості тощо. А дослідження різноманітних тембрів звуків і способів звуковидобування, зокрема у повсякденні, допомагають створити образно-виражальну систему засобів музичного твору.

Тобто, емоційність дитини пробуджується під виливом мистецтва, його пізнання, формує емоційне-естетичну форму пізнання довкілля та відчуття зв’язку з ним. Таким чином, першість залишається за художнім образом як одиниці мислення у процесі художнього пізнання, що є інтегральним та складним за сутністю.

Таким чином, головними цілями навчання здобувачів мистецької освіти за новими освітніми програми елементарного та середнього (базового) підрівня є: художня-практична творчість, сприймання та інтерпретація творів мистецтва, комунікація через мистецтво.

Справжнім змістом мистецької освіти стає не сукупність певної інформації, знань з різних видів, жанрів, стилів музики, художньої, акторської творчості, вміння технічно виконувати конкретні твори митців, а способи засвоєння мистецтва учнем, він сам, його внутрішній світ, ставлення до оточуючого світу і до себе як суб’єкту пізнання. Відповідні знання формуються і виявляються в процесі опанування способами і прийомами практичного творчого процесу, процесу самопізнання, самовираження, самореалізації, саморозвитку тощо.

Враховуючи вищесказане, до обов’язкових компетентностей сформованих процесом навчання здобувачів мистецької освіти, освіти взагалі, відносяться:

–         пізнання різних видів мистецтв, інтерпретація художніх образі, досвід

–         емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва;

–         художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності;

–         пізнання своєї природи через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами, розвиток емоційного інтелекту;

–         використання   інформаційного   середовища       у   власній   та   художній комунікації.

Вплив мистецтва на особистість є унікальною, тому що комплексно діє на психічну діяльність людини, дитини, формуючи почуття, розум, волю, інтерес.

А щирі, позитивні емоції в цьому відіграють архіважливу функцію. Завдяки емоціям будуються довіра, відносини, формується бачення, знаходять компромісні рішення, розуміються цілі навчання, формуються вміння, осмислення, власний емоційний стан особистості.

Освітня мистецька програма вчить дітей демонструвати власні досягнення, контролювати власний емоційних стан засобами мистецтва, оцінювати об’єктивно власні мистецькі здобутки, прагнути до самовираження не тільки в різних  видах  мистецтва,  але  й  бути  успішними   у  суспільному   житті.